Історія Поява першого фотоапарата збіглася з винаходом «геліографії» Жозефом Нісефором Ньєпсом у 1826 року. Пристрій для реєстрації зображення на поверхні асфальтового лаку був варіантом камери-обскури, яка до цього активно використовувалася художниками для малювання з натури.
Але вперше зображення було зафіксовано лише у 1820 році, це було зроблено Жозефом Нісефором Ньєпсом. Для фіксації він використав асфальтовий лак. Саме цю установку і назвали першим фотоапаратом, конструкція пристрою була дуже складною. Після винаходу такої камери її став використовувати Вільям Тальбот.
Принцип роботи побудований на відображенні та заломленні світла. Фотограф бачить зображення, відображене кілька разів від різних лінз та дзеркал усередині фотоапарата. Промінь світла проходить через об'єктив і відбивається від дзеркала навпаки, формуючи зображення об'єкта, що знімається на екрані.
Сеттон створив перший дзеркальний фотоапарат. Він був великим ящиком з кришкою, що стоїть на штативі. Завдяки кришці, світло не могло потрапити всередину, але через неї можна було вести спостереження. Спіймати фокус можна було за допомогою об'єктиву на склі, на ньому ж за допомогою дзеркал формувалося зображення.