Як передавалась чума у ​​середньовіччі?

Епідемія чуми. Що робити? Як же ця зараза передавалась? У Середні віки вважалося, що передача відбувається шляхом дотику до речей хворого або безпосередньо до нього.

Як передавалась чума?

Звичайним шляхом поширення бубонної чуми вважається схема «щур — блоха — людина», але під час масштабних епідемій минулого джерелом інфекції міг бути і хворий на бубонну форму чуми, яка передавалась за схемою "людина – блоха – людина" (так зване "чумне побоїще").

Як поширилася чума у ​​середньовіччі?

На думку істориків, чума проникла до Іспанії двома шляхами — через баскські села в Піренеях і, через порти — Барселону і Валенсію. На початок 1348 року епідемія поширилася на півострові, від неї загинула королева Арагона Елеонора.

Як удалося перемогти чуму?

Лікування чуми є комплексним та включає застосування етіотропних, патогенетичних та симптоматичних засобів. Для лікування чуми Найбільш ефективними є антибіотики стрептоміцинового ряду: стрептоміцин, дигідрострептоміцин, пасоміцин. При цьому найбільш широко застосовується стрептоміцин.

Яка хвороба чума?

Обличчя стає червоним, очі «наливаються кров'ю», під ними з'являються синці, язик покривається білим нальотом і набухає, через що мова стає невиразною. У важких випадках виникають галюцинації, марення. Поведінка хворого чумою та його зовнішній вигляд відбиває влучне слівце «чумний».

Чим викликається чума?

Збудником чуми є бактерія Yersinia pestis – зоонозна бактерія, як правило, присутня в організмі дрібних ссавців і бліх, що живуть на них.У людини, інфікованої Yersinia pestis, тривалість періоду інкубації перед розвитком симптомів становить 1-7 днів.

Що відбувається з організмом при чумі?

Як правило, спостерігається підвищення температури шкірного покриву, її сухість, можливий прояв висипу, однак у деяких випадках (зокрема, при серцевої слабкості) можливий зовнішній прояв поту при щодо холодної шкіри хворого. Особливістю чуми є постійне відчуття спраги у пацієнта.

Як ховали хворих на чуму?

Заражені будинки, вулиці та квартали ізолювалися, а священикам забороняли відвідувати заразних хворих та проводити над ними будь-які обряди. Померлих від епідемії заборонялося ховати при церквах у межах міста, їх тіла або закопували у віддаленій місцевості, або просто спалювали разом з особистими речами.