У чому відмінність сунітів і шиїтів?

Суніти не визнають непогрішність людей і вважають, що всі люди (крім пророків) мають гріхи. Шиїти вірять, що імами непогрішні у всіх справах, актах, принципах і вірі; дванадцять шиїтських імамів перевершують за ступенем усіх ісламських пророків, крім пророка Мухаммеда.

Суні́ти , ахль ас-су́нна ва-ль-джама'а (від араб. أهل السنة والجماعة – “люди сунни та злагоди громади”) – послідовники основного й найчисельнішого напряму в ісламі.

Шиїти (араб. شيعة, [ˈʃiːʕa] – “партія”, “прихильники”, “прихильники”,) – напрямок ісламу, що об’єднує різні громади, які визнали Алі ібн Абу Таліба (двоюрідного брата, зятя та сподвижника пророка Мухаммеда) та його нащадків єдиними законними спадкоємцями й духовними спадкоємцями пророка Мухаммеда.

Загальна кількість мусульман у світі оцінюється в 1,6 млрд осіб (23% населення). Кількісно домінантне становище серед мусульман посідають суніти (разом із салафітами, які раніше розглядалися як один із напрямів сунізму, – щонайменше 80% вірян), шиїтів налічується не більше 20%.