«У грудні 1941 року норми видачі хліба знову урізали: на дитячу картку давали 100 грам, на робочу 300, службовцям 250. Варили холодець із столярного клею, вигадували щось ще». Окрім убогої їжі за картками діти блокадного Ленінграда згадують серед свого «меню» каву із землі та котлети з пап'є-маше.
населення Ленінграда почало отримувати 350 г хліба по робочій картці 200 г по службовій, дитячій та утриманській, у військах стали видавати по польовому пайку 600 г хліба на день, по тиловому – 400 г. З 10 лютого на передовій норма збільшилась до 800 г, в інших частинах – до 600 г.
Робочим, наприклад, належало по 800 грамів хліба. Але вже на початок вересня щомісячні норми почали урізати. Усього понижень було п'ять. Останнє трапилося у грудні 1941 року, коли максимальна норма становила 200 грамів для робітників та 125 грамів для решти.
У цей час бійцям на передовій лінії оборони видавали 500 грамів хліба в день, робітником гарячих цехів – 375 грамів, іншим робітником та інженерам – 250 грамів, службовцям, утриманцям та дітям – всього 125 грамів хліба. Інші продукти в цей період не видавали.