Слово «свастика» походить від санскритського svastika, що означає «щастя» чи «благоденство». Мотив малюнка (хрест із загнутими кінцями) ймовірно вперше з'явився в Євразії за часів неоліту і, можливо, символізував собою рух сонця небом.
Свастика має багато значень, у стародавніх народів вона була символом руху, життя, благополуччя, пов'язувалася з добрим ознакою, процвітанням, родючістю, довгожительством, могла служити оберегом від злих духів. Одночасно могла бути символом світла, вогню, блискавки чи небесних тіл.
Два види свастики Свастика передбачає і ідею руху у двох напрямках: за вартовий і проти годинникової стрілки. Подібно до «Інь» і «Ян», дуальний знак: обертаючись по вартовий символізує чоловічу енергію, проти годинникової – Жіночу.
Староіндійською літературною мовою санскрите "свасті" означає побажання благоденства та удачі. Цим символом користувалися індуїсти, буддисти та послідовники джайнізму протягом тисячоліть. Більшість дослідників вважає, що сам символ народився в Індії.