Го (яп. 囲碁 і-го; також кит. 围棋 вейци, кор. バ둑 падук) — логічна настільна гра з глибоким стратегічним змістом, що виникла в Стародавньому Китаї, за різними оцінками, від 2 до 5 тисяч років тому.
Коли з'явилася гра в го?
Зміст:
Однак більшість дослідників дійшли висновку, що го була винайдена близько X століття до зв. е. Го є однією з найстаріших стратегічних настільних ігор. Перший офіційний турнір з го пройшов у Китаї 1588 року.
Скільки років гри?
Історія гри го налічує, за різними джерелами, від двох із половиною до чотирьох тисяч років. Легенди, відбиті у давніх китайських літописах, відносять появу го до третього чи початку другого тисячоліття до нашої ери. Гра безперечно існувала і була досить поширена 2500 років назад.
Хто вигадав гру го?
Згідно з легендами та міфами, гра була винайдена у 3000 до н. е. імператором Яо. Перша згадка цієї легенди в записках про походження речей Чжан Хуа (3 століття): «Імператор Яо винайшов Го для розвитку розуму свого сина Дан Чжу».
Чим відрізняється від шахів?
Якщо в шахах все побудовано на битві двох сторін, де мета гравця – "вбити" короля супротивника, то Го побудовано на розділі сфер впливу, при цьому обидва гравці виживають. Перемагає той, хто захопив велику територію (навіть якщо це співвідношення відрізняється всього на одну фішку).
У чому суть гри в го?
Грають два гравці, один з яких отримує чорне каміння, інший — біле. Ціль ігри – відгородити на ігровій дошці камінням свого кольору більшу територію, ніж противник.
Що розвиває гра в го?
Го розвиває просторове мислення: більшість інформації у процесі ігри передається через образи. Го удосконалює логічне мислення, вчить розуміти причинно-наслідкові зв'язки. Аналізуючи безліч варіантів ходів та їх наслідки для ігри, діти максимально напружують свій інтелект
У чому сенс гри го?
Грають два гравці, один з яких отримує чорне каміння, інший — біле. Ціль ігри – відгородити на ігровій дошці камінням свого кольору більшу територію, ніж противник.