Історія виникнення психологічного консультування: від давнини до сучасності

Психологічне консультування – це процес, під час якого психолог допомагає людям розв’язати свої проблеми та прагнення через спілкування та розуміння. Однак, коли саме виникла ця дисципліна і як вона розвивалася з часом?

Витоки психологічного консультування сягають у глибоку давнину. У різних культурах існували люди, які займалися допомогою іншим людям у вирішенні їхніх проблемних ситуацій. Однак, у більш організованому та науковому вигляді психологічне консультування почало розвиватися у 20 столітті.

Одним із ранніх піонерів психологічного консультування був американський психіатр Сигмунд Фрейд. Він розробив теорію психоаналізу і почав застосовувати її в практиці консультування своїх пацієнтів. Фрейд вважав, що багато проблем людей пов’язані з їхньою підсвідомістю і невирішеними конфліктами з минулого. Він використовував методи вільної асоціації та інтерпретації снів для допомоги своїм клієнтам в усвідомленні своїх емоцій і конфліктів.

Хто відкрив психотерапію?

Уперше термін “психотерапія” введено наприкінці XIX століття англійським лікарем Деніелом Хаком Тьюком (англ. Tuke, Daniel Hack). В опублікованій ним 1872 року книзі “Ілюстрація впливу розуму на тіло” (англ.

У чому різниця між консультуванням і психотерапією?

Психотерапія – це насамперед про стосунки людини із самою собою. Психологічне консультування націлене на вибудовування комунікацій з оточуючими людьми та розв’язання конкретних завдань.

Яка теорія лежить в основі практики вікового психологічного консультування?

е індивідуальні особливості вікового розвитку. В основі практики психолого-педагогічного консультування лежить теорія психічного розвитку дитини в онтогенезі.