Вперше розділили добу на 24 частини стародавні єгиптяни та шумери. Їхні астрономи відстежували час руху зірок на небі. Єгиптяни придумали дванадцяткову систему часочислення. Вони виділяли дві частини на добу – темний і світлий час.
Але історія походження цієї системи обчислення часу з розподілом на годинник, хвилини і секунди дуже складна та цікава. Так, 24 години ми отримали «у спадок» від єгиптян. Саме у Древньому Єгипті день розділили на дванадцять однакових відрізків.
Кожні 4 роки високій день. Наявність у добі 24 годин викликано тим, що наша планета здійснює повний оберт навколо своєї осі за наближену кількість часу, яка дорівнює 23 годин 59 секунд.
Доба – це час, за який наша планета Земля робить один оберт навколо своєї осі. Люди вважають, що в добах рівно 24 години. Насправді ж у добах 23 години та 56 хвилин. Щоб залишилися чотири хвилини на добу не накопичувалися і не заважали літочисленню, у календарі є високосні роки.