Від звичайного гепарину низькомолекулярні гепарини (НМГ) відрізняються. меншою здатністю каталізувати інактивацію тромбіну (ф. IIa) порівняно з інактивацією фактора Xa.
Встановлено, що гепарини низької молекулярної маси мають більшу біодоступність (більш ніж у 3 рази) при підшкірному введенні, ніж нефракціоновані препарати. Період напіввиведення у 2 – 4 рази більше у низькомолекулярних гепаринівщо сприяє подовженню терміну дії препарату.
Гепарин існує у двох формах: нефракціонований гепарин (НФГ) та низькомолекулярний гепарин (НМГ). НФГ можна вводити у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії (в/в) або у вигляді періодичних підшкірних ін'єкцій, тоді як низькомолекулярний гепарин (НМГ) вводять підшкірно.
У зв'язку з цим були розроблені низькомолекулярні гепарини (НМГ), виділені з «нефракціонованого» гепарину [1]. З фармацевтичної точки зору гепарин є сумішшю полімерів, що складаються з залишків сахаридів, молекулярна маса яких коливається в межах 5000-30 000 дальтон.