Пожарський прославився як керівник Другого ополчення та визволитель Москви від поляків. Він належав до роду Стародубських Рюриковичів, родоначальником яких був молодший син великого князя Володимирського Всеволода Велике Гніздо Іван.
Кузьма Мінін та князь Дмитро Пожарський — керівники народного ополчення, яке звільнило Москву від польської окупації та «Смутного часу». Саме вони на руїнах загиблої в Смутні часи держави Рюриковичів почали споруджувати нову Російську державу, використовуючи енергію народного руху.
4 листопада 1612 р. воїни народного ополчення під проводом Кузьми Мініна та Дмитра Пожарського штурмом взяли Китай-місто, звільнивши Москву від польських інтервентів і продемонструвавши зразок героїзму та згуртованості всього народу незалежно від походження, віросповідання та становища у суспільстві.
Наприкінці 1611 року спільно з К. Мініним очолив Друге ополчення, що звільнило Москву 26 жовтня 1612 року. 1613-1618 керував військовими діями проти польських інтервентів і козацьких загонів Сагайдачного, що їх підтримували.