Так, наприклад, відповідно до статті 20 Цивільного кодексу місцем проживання неповнолітніх, які не досягли 14 років, визнається місце проживання їхніх законних представників: батьків, усиновлювачів або опікунів. А після 14 років неповнолітній може вільно обрати місце свого перебування і проживання.
Відповідь. Місцем проживання дитини до 14 років визнається місце проживання її батьків або законних представників*. Місце проживання дітей при роздільному проживанні батьків встановлюється їх угодою**. Самостійно визначати місце свого проживання можна після досягнення повної дієздатності.
Згідно з чинним цивільним і сімейним законодавством неповнолітні підопічні, які досягли 16 років, можуть проживати окремо від опікуна з дозволу органу опіки та піклування за умови, що це не відіб’ється несприятливо на їхньому вихованні та захисті їхніх прав та інтересів.
Вільний вибір місця проживання визнається лише за дієздатними особами. За законом неповнолітні у віці від 14 до 18 років можуть обрати місце проживання лише за згодою своїх батьків або інших законних представників. Неповнолітньою дитина є до виповнення їй 18 років.