З горінням виникає сажа (частина якої є продуктом неповного горіння, а частина – піролізу), яка розігрівається та виробляє теплове випромінювання. Це один із механізмів, що надають вогню кольору.
У ролі окислювача найчастіше виступає кисень, але можуть виступати інші елементи, — наприклад, хлор чи фтор. Цікаво, що вода горить в атмосфері фтору блідо-фіолетовим полум'ям, при цьому вода є паливом, а в результаті горіння виділяється кисень. Іншими словами, без окислювача тіло не може спалахнути.
Тому вогонь, що спостерігається в земних умовах, іноді вважають особливим, проміжним станом речовини – низькотемпературною плазмою. На Землі плазма майже не зустрічається і здебільшого сконцентрована у верхньому шарі атмосфери – іоносфері (від 60 до 1000 км. над рівнем моря).