Чим відрізняється аудит аграрних об’єктів

Укладання договору про передачу права власності в результаті продажу земельної ділянки або сільськогосподарського підприємства передбачає проведення ретельного аудит об’єктів. 

В Україні аудит сільськогосподарських будівель та аудит земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають різні цілі, відображають різні правові рамки та передбачають окремі процедури. Зазвичай їх проводять агенції з сільськогосподарської нерухомості https://largos-real.com/. Хоча обидва види аудиту підпадають під більш широкий контекст комплексної перевірки майна, вони зосереджені на принципово різних об’єктах: один з них стосується збудованого активу, а інший – природної, нерухомої земельної ділянки.

Аудит сільськогосподарських будівель

Аудит сільськогосподарських будівель насамперед оцінює правовий статус, фізичний стан і відповідність вимогам будівель, розташованих на сільськогосподарських землях. Аудит має на меті перевірити, чи будівля збудована на законних підставах, чи зареєстрована вона у відповідному реєстрі нерухомості та чи відповідає вона будівельним нормам і правилам сільськогосподарського використання. Ключові елементи включають підтвердження права власності, реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідність правилам зонування, а також технічні умови, такі як цілісність конструкції, наявність інженерних комунікацій та придатність для використання (наприклад, для зберігання врожаю або утримання худоби). Може бути проведена інженерна перевірка, а також перевірка енергоефективності, дозволів на будівництво та сертифікатів про введення в експлуатацію. Якщо будівля є самовільною або не відповідає вимогам, на неї можуть бути накладені штрафні санкції або виданий наказ про знесення.

Аудит земельних ділянок

Аудит земельних ділянок сільськогосподарського призначення оцінює правовий статус, права користування та фізичні характеристики земельної ділянки, призначеної для сільськогосподарського використання. Під час аудиту вивчаються кадастрові дані, площа, межі, зонування, обтяження (наприклад, оренда, сервітути або іпотека), а також відповідність національним нормам щодо використання та охорони земель. Особлива увага приділяється записам про право власності в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Аудитори також можуть перевірити родючість ґрунту, екологічні ризики, забруднення або обмеження, пов’язані з близькістю до природоохоронних територій. Крім того, ретельно аналізуються права користування землею (наприклад, право власності, емфітевзис або договори оренди).

Чим ще вони відрізняються

• Оцінка: аудит будівель може включати оцінку вартості будівництва або оцінку вартості заміщення, тоді як аудит землі зазвичай зосереджується на ринковій вартості, потенціалі продуктивності та здатності приносити дохід. Знос будівлі відіграє певну роль у її оцінці, тоді як земля, особливо родючі сільськогосподарські угіддя, зазвичай зростає або зберігає стабільну вартість.
• Крім того, при укладанні угод або фінансуванні кредитори часто вимагають окремої документації та оцінки застави для будівель і землі. Земельна ділянка може бути юридично відокремлена від споруд, що знаходяться на ній, що вимагає окремої реєстрації та окремого режиму в контрактах.

По суті, хоча обидва види аудиту мають процедурні подібності, вони вирішують різні юридичні, технічні та функціональні питання. Їхнє ототожнення може призвести до нагляду за перевіркою прав власності, дотриманням нормативних вимог або фінансовою перевіркою в контексті української сільськогосподарської власності.