Як Мао Цзедун прийшов до влади?

1 жовтня 1949 року (ще до закінчення бойових дій у південних провінціях) з воріт Тяньаньмень Мао Цзедун проголошує утворення Китайської Народної Республіки зі столицею в Пекіні. Сам Мао стає головою уряду нової республіки.

Хто оголосив політику Великого стрибка?

Мао Цзедун обґрунтовував політику Великого стрибка за допомогою марксистської теорії продуктивних сил, проте його спроба посилити економічне зростання шляхом різкої колективізації та підмінити професіоналізм ентузіазмом, а також невірні рішення в галузі сільського господарства обернулися катастрофою: наслідком Великого …

У чому полягає суть політики великого стрибка, проведеного в Китаї?

Це була програма прискореного піднесення та створення високотехнологічної економіки. Ідеологом програми був Мао Цзедун. Він планував прискорити темпи економічного розвитку у кілька разів. Особливу ставку робила на металургію.

Хто правив у Китаї після Мао Цзедуна?

Ден Сяопін — після смерті Мао (1976 року) став головою партії за непопулярного у політичної та військової верхівки наступника Мао — Хуа Гофене. У грудні 1978 року пленум ЦК КПК оформив чільну роль Ден Сяопіна у керівництві КНР.

Скільки померло за Мао Цзедуна?

Великий китайський голод (кит. 3年困难时期若者三年自然灾害) – період з 1959 по 1961 роки, коли від масового голоду в Китайській Народній Республіці, тільки за урядовими даними, загинуло близько 15 мільйонів людей.

Що таке політика великого стрибка у Казахстані?

Одним із драматичних періодів вітчизняної історії став період, коли здійснювалася політика так званого «великого стрибка», основним змістом якої стало проведення індустріалізації та колективізації сільського господарства. Цей процес отримав назву прискореної модернізації.

У чому суть реформ Ден Сяопіна?

Метою реформаторів стала модернізація китайської економіки, яка перебувала на межі катастрофи внаслідок провалу політики «великого стрибка» та наслідків волюнтаристських рішень, які ухвалювали під час правління Мао Цзедуна.

Що зробив Ден Сяопін для Китаю?

Ден також став ініціатором створення особливих економічних зон у Китаї, завдяки яким у країну залучаються іноземні компанії та інвестиції. Багато реформ було проведено під впливом досвіду про «азійських економічних тигрів».