Гранично допустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об’єму або маси, що за щоденного впливу протягом необмеженого часу не спричиняє жодних хворобливих змін в організмі та несприятливих спадкових змін у потомства.
ГДК шкідливої речовини в повітрі робочої зони – гігієнічний норматив для використання під час проєктування виробничих будівель, технологічних процесів, устаткування, вентиляції, для контролю за якістю виробничого середовища та профілактики несприятливого впливу на здоров’я працюючих.
ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ (ГДК) ШКОДЛИВИХ РЕЧОВИН – це максимальна концентрація шкідливої речовини, яка за певний час впливу не впливає на здоров’я людини та її потомство, а також на компоненти екосистеми і природне співтовариство в цілому.
Шкідливі речовини в повітрі робочої зони нормуються гранично допустимою концентрацією (ГДК). Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони підлягає систематичному контролю для попередження можливості перевищення ГДК – максимально разових робочої зони (ГДК МР РЗ) і середньо-змінних робочої зони (ГДК СС РЗ).