Наречений сідає на коліна свою кохану, гості з запаленими свічками замикають наречених у коло. Свекруха знімає фату, виймаючи шпильки, вона цим підтверджує цнотливість нареченої. Остання шпилька передається нареченому на знак того, що свекруха приймає в будинок нову господиню.
Спочатку наречена танцює зі своїм батьком, після чого він передає свою дочку нареченому. Закінчивши танцювати, молодий чоловік сідає на стілець у центрі зали, а його молода дружина – на коліна. Майбутня свекруха акуратно знімає фату, виймаючи всі шпильки. Останню віддає синові.
Вважалося, що після весілля наречена повинна зберігати фату все життя, як оберіг шлюбу. Вважається, що не можна користуватися чужою фатою, брати напрокат, оскільки вона несе у собі велику енергетику. Також не за яких умов не можна продавати, дарувати та викидати фату.
Весільне свято — це захід, на якому донині дотримується безліч традиційних обрядів, які мають глибокий, певною мірою священний зміст. Один із таких ритуалів — зняття фати з нареченої. Відбувається це зазвичай наприкінці застілля, коли святкування весілля вже завершується.