Розселення слов'янських племен відбувалося у VI-VIII ст. за трьома основними напрямами: на південь – на Балканський півострів; на захід – у міжріччі Одера та Ельби; на схід і північ Східноєвропейською рівниною. Відповідно відбулося і поділ слов'ян на три гілки – південну, західну та східну.
Східні слов'яни перейшли північний схід і зайняли землі від Балтійського до Чорного моря, поруч із річками Дніпро, Волга. Західні слов'яни опинилися на територіях у районах басейнів річок Ельба, Одра та Вісла. Південні слов'яни стали жити на Балканському півострові.
були на заході балтійські племена: ливи, чудь, весь, корела та ін., західні слов'яни: поляки (ляхи), словаки, чехи, а також угорці (угри); на північному сході – численні угро-фінські племена: мордва, марі, мурома, міря та ін; на Нижній Волзі – хозари, на сході – волзькі болгари, а на півдні в Причорномор'ї – …
Найчастіше стверджується, і про це говорять візантійські джерела, що східні слов'яни вже в середині V століття до нашої ери жили на території Центральної та Східної Європи. Також прийнято вважати, що вони ділилися на три групи: – Венеди (мешкали у басейні річки Вісли) – західні слов'яни.